"Резервіст" у "Резерв+" зриває бронювання: кого можуть мобілізувати до 25 років

Помітка «резервіст» у мобільному застосунку "Резерв+" може обернутися несподіваною відмовою у бронюванні. Для офіційно працевлаштованих працівників критично важливих підприємств цей запис стає перешкодою, яку не завжди вдається швидко прибрати.

Про це пише "Судово-юридична газета", на матеріал якої посилається ТСН. Найчастіше з проблемою стикаються колишні строковики, яких після завершення служби зарахували до військового оперативного резерву.

Чому статус «резервіст» блокує бронювання

Відстрочку військовозобов'язаним працівникам регулює стаття 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII. Але жодної згадки про резервістів у цій статті немає. Через таку юридичну колізію підприємство фактично не може забронювати фахівця, у якого в "Резерв+" стоїть позначка «резервіст».

При цьому статус не завжди є помилкою. За Законом «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII, строковики, які за станом здоров'я придатні до служби, після звільнення можуть автоматично зараховуватися до військового оперативного резерву. Тож запис у застосунку може відображати цілком законне рішення.

Коли помітку виправлять, а коли — ні

Якщо людина підлягала зарахуванню до запасу, але в застосунку висвічується як «резервіст», варто спершу звернутися до техпідтримки "Резерв+". Далі — до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), щоб з'ясувати підстави появи запису.

Що робити, якщо у "Резерв+" з'явився статус «резервіст»

Юристи радять звертатися до ТЦК одним із кількох способів:

• електронним листом на офіційну e-mail-адресу центру;
• рекомендованим листом через "Укрпошту";
• через адвокатський запит;
• особисто під час візиту.

У зверненні слід вимагати номер наказу та орган, на підставі якого особу зарахували до резерву. Якщо з'ясується, що відповідного наказу немає, облікові дані мають виправити і повернути статус «військовозобов'язаний».

Зовсім інша ситуація — коли зарахування до оперативного резерву законне і підтверджене документами. Згідно з пунктами 107-1, 108 і 109 Указу Президента України № 618/2012, рішення про виключення з оперативного резерву ухвалює командир військової частини і лише за чітко визначених законом підстав. Потреба підприємства забронювати співробітника такою підставою не є.

Мобілізація до 25 років: кого це стосується

Загальне правило про те, що в Україні мобілізують із 25 років, на резервістів не поширюється. Якщо громадянин перебуває на обліку саме як резервіст військового оперативного резерву, його мають право призвати, навіть якщо він молодший за 25 років.

Не гарантує відстрочки й висновок військово-лікарської комісії про придатність до служби лише у певних підрозділах. Такий висновок не звільняє від мобілізації, а лише визначає, де саме може служити військовозобов'язаний. Перед візитом до ТЦК варто пам'ятати: за наявності законних підстав вам можуть вручити повістку для уточнення даних, направити на ВЛК і навіть розпочати мобілізацію з направленням до військової частини.

Кому ще не дадуть відстрочку

Загалом право на бронювання мають лише офіційно працевлаштовані за трудовим договором чи контрактом військовозобов'язані працівники критично важливих підприємств, які перебувають на належному військовому обліку. Бронювання неможливе для осіб із гіг-контрактами, для ФОП за цивільно-правовими угодами та для тих, хто вже має чинну відстрочку за іншими підставами.

Окремою перешкодою є дефіцитна військово-облікова спеціальність (ВОС), визначена Міноборони. Відстрочку не надають, зокрема, снайперам, операторам БМП, танкістам, фахівцям із гармат калібру 152 мм, самохідних гармат та протитанкових гармат, а також фахівцям із радіотехнічних засобів управління оперативно-тактичними і зенітними ракетами малої дії.

Раніше портал Знай повідомляв, мобілізацію скасували через суд — які помилки ТЦК стали вирішальними.

Також наш портал інформував, штраф від ТЦК на 17 000 гривень можна скасувати — у яких випадках це можливо.